Ласкаво просимо на наш сайт!

Освітня програма

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор СЗШ І-ІІІ ступенів

с.Чечелівка

____________Н.П.Яроменко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

середньої загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів с.Чечелівка

на 2019-2020 навчальний рік

 

 

 

 

Схвалено

педагогічною радою

протокол №14 від 30.08.2019 року

СЗШ І –ІІІ ст. с. Чечелівка

наказ №    від 30.08.2019 року

 

 

 

Зміст

І. Загальні положення

1. Призначення школи та засоби його реалізації

2. Опис моделі випускника школи

3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

4. Навчальний план та його обґрунтування

* Освітня програма початкової школи

* Освітня програма школи ІІ ступеня

* Освітня програма школи ІІІ ступеня

5. Особливості організації освітнього процесу

6. Показники реалізації освітнього процесу

7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання школи полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні люди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише вивчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням стати глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів.  За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

          Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована  спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня школа України. Центральне місце в системі освіти належить середній школі. В школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири: ü виховання не зводиться до окремих виховних занять; ü до створення виховного середовища залучається весь колектив школи; ü учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину; ü у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації; ü співробітництво з позашкільними закладами освіти; ü активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів; ü налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Розділ 1. Призначення школи та засоби його реалізації

 СЗШ І-ІІІ ступенів с.Чечелівка  знаходиться у комунальній власності, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

Навчальний заклад  у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про освіту», ст.15,38,39 Закону України «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи, розпоряджень Кабінету Міністрів України №988-р від 14.12.2016 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», №903-р від 13.12.2017 «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Постанови КМУ від 21.02.2017 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», інших нормативно-правових актів і розпорядчих документів у 2019/2020 навчальному році заклад загальної середньої освіти І – ІІІ ст.с. Чечелівка працюватиме за даною освітньою програмою.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту», що набрав чинності 28 вересня 2017 року, статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2442-VI від 06.07.2010; в редакції Закону № 2145-VIII від 05.09.2017) освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання.

          Головною метою навчального закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями навчального закладу є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-  виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  школи.

 Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

          У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, а  також

·         уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд (

·         надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної –  участь у всіх предметних та міжпредметних конкурсах різних рівнів);

·         трудової – участь у всіх акціях по благоустрою та очистці території школи та села;

·          поглиблене вивчення  предметів української мови (9 клас), фізкультури(8 клас);

Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на:

·         формування в учнів сучасної наукової картини світу;

·         виховання працьовитості, любові до природи;

·         розвиток в учнів національної самосвідомості;

·         формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

·         інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

·         рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

·         виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;

·         формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

У навчальному закладі створені та функціонують: предметні методичні об’єднання, психолого-педагогічний семінар.

            Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

Наша школа -  школа рівних можливостей для всіх; школа в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та «звичайні»; школа, яка  намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті;  школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління школою  зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою.Школа працює на засадах “педагогіки партнерства”. Основні принципи цього підходу:

·        повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

 Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи

 Випускник нашої школи - особистість - цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

патріот - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;

інноватор -  здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у школі  спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей  необхідних для успішної життєдіяльності:

·         вільне володіння державною мовою;

·         здатність спілкуватися рідною  та іноземними мовами;

·         математична компетентність;

·         компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·         інноваційність;

·         екологічна компетентність;

·         інформаційно-комунікаційна компетентність;

·         навчання впродовж життя;

·         громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·         культурна компетентність;

·         підприємливість та фінансова грамотність;

·         готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:  читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення,  конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.

 Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

 Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі школа працює над досягненням таких цілей та задач:

забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

·         гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;

·     створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

·         формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

        забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання.Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір  єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних  дисциплін. Мета та завдання базового навчання  полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8,9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення      людини.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було  максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планів відповідного рівня.

 

 

 

Клас

Кількість годин на рік

1 клас

700

2 клас

770

3 клас

805

4 клас

805

Разом

3500

5клас

1050

6 клас

1155

7 клас

1172,5

8 клас

1207,5

9 клас

1260

Разом

5845

10 клас

1330

11 клас

1330

Разом

2660

 

Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту .З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін.

           Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу

 Школа  працює  за  п’ятиденним  робочим  тижнем.

Відповідно до  Закону  України  ,,Про  освіту”  тривалість  уроку  в  2-4  класах  встановлюється  40  хвилин,  в  1  класах  -  35  хвилин, в 5-11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 20 хвилин.

Навчальні заняття розпочинаються о 9 годині.

           Для учнів 1-4 класів за бажанням їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, працює група продовженого дня.

       Відповідно    Закону  України  ,,Про    освіту”  кожен навчальний  рік  розпочинається  1  вересня  святом - День  знань.

Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри  та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з управлінням освіти ,фізичної культури та спорту Гайсинської РДА.Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

     Згідно статті 12 р.ІІ  Закону  України  ,,Про    освіту”навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої  школи,яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

         Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

        Поділ  класів  на  групи  при  вивченні  окремих  предметів  здійснюється  відповідно  до  нормативів,  затверджених  наказами  Міністерства  освіти  і  науки  України  від  20.02.2002   № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016.

Розділ 6. Показники реалізації освітньої програми

На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє  судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній "моделі" випускника. При цьому обєктами, механізмами  та термінами  контролю є:

·        кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя)–не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років,  добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки,  участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

·        навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно- правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);

·        якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

·        моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років,  різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

Результати

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

·        оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

·        постійний моніторинг змісту освіти; 

·        спостереження за реалізацією освітнього процесу;

·        моніторинг технологій навчання;

·        моніторинг ресурсного потенціалу школи;

·        моніторинг управління ресурсами та процесами;

·        спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;

·        контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів; 

·        розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Розділ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

Виховання учнів  у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь навчально-виховний процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від  їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,  квести, інтерактивні уроки  (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.  Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

 Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407, 24.11.2017 №1539, 14.07.2016 №826,  від 29.05.2015 №584, від 20.04.2018 №408.

 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для початкової освіти

 Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвиткута потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння:

˗                    читання з розумінням;

˗                    уміння висловлювати власну думку усно і письмово;

˗                    критичне та системне мислення;

˗                    творчість та ініціативність;

˗                    здатність логічно обґрунтовувати позицію;

˗                    уміння конструктивно керувати емоціями;

˗                    оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми;

˗                    співпрацювати з іншими особами.

 Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичкахта їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальний обсяг навчального навантаження:

 

1 клас

700 годин

2 клас

750 годин

3 клас

910 годин

4 клас

910 годин

        Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи І ступеня.

Освітні галузі навчального плану для 1-2 класів реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети.

Мовно-літературна(МАО)
Іншомовна освіта (ІНО)
Математична(МАО)
Приролнича(ПРО)
Технологічна (ТЕО)
Інформативна (ІФО)
Соціальна і здоровязбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)

 Навчальний план

для учнів 1-2 класів з українською мовою навчання

на 2019-2020 навчальний рік

 

Назва освітньої галузі

Назва предмета

Кількість годин на тиждень класах

Інваріантний складник                                                                   1 клас

2 клас

Мовно-літературна

(іншомовна освіта)

Українська мова і література

(навчання грамоти, 1 клас)

5

5

Іноземна мова

2

3

Математика

Математика

3

3

Природнича, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична

Я досліджую світ

Математика

Мовно-літературна

Природознавство

Основи здоровя

Громадянська освіта

Інформатика

 

1

2

2

0,5

0,5

-

 

1

2

2

0,5

0,5

1

Технологічна

Технології

1

1

Мистецька

Мистецтво

2

2

Фізкультурна

Фізична культура

3

3

Варіативний складник

 

Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

 

1

1

Всього

 

20+3

22+3

 Типова освітня програма початкової освіти (далі типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

 Типова освітня програма визначає:

-         загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

-         перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

-         орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

-         рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-         вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

 Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. До типової освітньої програми додано типові навчальні плани, що пропонує підхід до організації освітнього процесу

 Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

 Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів[1] з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося шість років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 листопада поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

                                                              Таблиця 2

                                                                                      до наказу  МОН молодь спорт України                     

 10.06.2011 № 572 із змінами згідно з наказом

МОН України  від 16.04.2014р №480

                                                    П о ч а т к о в а  школа

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

 

Кількість годин на тиждень

3

клас

4

клас

Мови і літератури

(мовний і літературний компоненти)

Українська мова

 

7+1

 

7+1

Іноземна мова(англійська)

2

2

Математика

Математика

4

4

Природознавство

Природознавство

2

2

Суспільствознавство

Я у світі

1

1

Мистецтво

 

Музичне  мистецтво

Образотворче  мистецтво

1

1

 

1

1

Технології

Трудове навчання

1

1

Інформатика

1

1

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

1

1

Фізична культура

3

3

Усього

21+3+1

21+3+1

Курс за вибором

1

1

РАЗОМ

26

26

 Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети  «Українська мова», «Літературне читання» , «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоровя і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується  через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами - «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 року №128 здійснюється поділ класів на групи при вивченні предметів «Інформатика» в 3 класі.

 Розподіл варіативної  складової  навчального  плану  для  3-4 класів:

- в 3класі введено курс ,, Каліграфія з елементами зв’язного мовлення ” необхідність введення : протягом літніх канікул діти втрачають навички каліграфічного письма,у багатьох школярів точність зображення форми літер далека від зразка ,деякі учні забувають правопис окремих літер,їхні рухи сковані,швидкість письма знижена.

- в 4 класі курс « Секрети пам'яті»

  Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Учні 1-2 х класів навчаються  за Типовою освітньою програмою (Шияном), затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки від 21.03.2018р. №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти».

Учні 3-4-х класів навчатимуться у 2019-2020  навчальному році за державним стандартом, затвердженим до набрання чинності Закону України «Про освіту», також типовою освітньою програмою, розробленою на його основі та затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 20.04.2018р. №407.

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організовує в межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас

досягнення конкретних  очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

 Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

˗         кадрове забезпечення освітньої діяльності;

˗         навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

˗         матеріально- технічне забезпечення освітньої діяльності;

˗         якість проведення навчальних занять;

˗         моніторинг досягнення учнями результатів навчання     (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми,                   якістю знань, умінь і навичок, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища                          закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового     кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

школи ІІ ступеня

(базова середня освіта)

 Базова середня освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій,  забезпечує базову загальну середню освіту,  що разом із початковою є  фундаментом  загальноосвітньої  підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

Базов середня  освіта передбачає поділ на два цикли – 5–6 класи (адаптаційний) і 7–9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвиткута потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім'ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних  результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державнимипотребами і можливостями учня середнього шкільного віку,індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров'я, продовження навчання в профільній школі.

Завдання:

1. Засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.

2. Якісне засвоєння іноземної мови – англійської або французької.

3. Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальної

діяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей.

4. Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамках

предметів навчального плану.

5. Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль школи, сім'ї тагромадськості.

6. Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечногоосвітнього середовища.

Освітня програма школи ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,   

-  для 5-7 класів  – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня , затвердженими наказом МОН молодь спорту України від 03.04.2012 №409  ( в редакції наказу Міністерства

освіти  і науки України  від 29.05.2014 № 664 ,зі змінами  згідно з наказом Міністерства  освіти і науки  України від12.12.2014 №1465, наказом

Міністерства освіти і науки України від  07.08.2015 №855,(додаток  13)з викладанням етики в 5-6 класах;

    *** наказ МОН У від 08.03.2015№518 (зміна назви предмета « Світова література » змінено на « Зарубіжна література»);

      ***наказ МОНУ №1465 від 12.12.2014 « Про внесення змін  до додатків 1-13 до наказу МОН  молоді та спорту України від 03.04.2012 №409 зміна кількості годин алгебри ,геометрії у 7 класі);

      -  для  8-9 класу – додаток  8 до наказу  Міністерства освіти і науки молоді та спорту України  від 03.04.2012 р.№ 409  в редакції  наказу МОН України від 29.05.2014 р.№664);

      Структурно  план  складається з інваріантної  (обов'язкові  предмети )  та  варіативної  складових.

Інваріантна складова Типового навчального плану реалізується  у робочому навчальному плані повністю.

З метою формування в учнів здорового способу життя , створення належних умов для  забезпечення ефективності  процесу вивчення  профільних предметів у 8 класі поглиблено вивчається історія України  ,

у 9 класі – допрофільна підготовка з фізичної культури

(Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи. Варіативні модулі,К. 2017р.)

Програма окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов'язкових результатів навчання визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, коротко вказує  відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Освітня програма базової середньої освіти є продовженням освітньої програми початкової середньої освіти.
Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 11-15 років, пов'язаних:

- з переходом від навчальних дій, характерних для початкової школи і здійснюваних тільки спільно з класом під керівництвом вчителя, до нової внутрішньої позиції учнів - спрямованості на самостійний пізнавальний пошук, постановку навчальних завдань, ініціативу в організації навчального співробітництва;

- із здійсненням на кожному віковому рівні (11-13 і 14-15 років) якісного перетворення навчальних дій моделювання, контролю та оцінки і проектування власної навчальної діяльності та побудови життєвих планів;

- з формуванням в учня наукового типу мислення, який орієнтує його на

загальнокультурні цінності, норми, і закономірності взаємодії з

навколишнім світом;

- з оволодінням комунікативними засобами і способами організації кооперації іспівробітництва; розвитком навчального співробітництва, що реалізується у відносинахучнів з учителем і однолітками;

- зі зміною форми організації навчальної діяльності та навчального співробітництва відкласно-урочної до лабораторно-семінарської та
лекційно-лабораторної, дослідницької. Перехід учня в основну школу збігається з складною фазою розвитку дитини (11-13 років, 5-7 класи) - початком переходу від дитинства до дорослості, при якому основним і специфічним в особистості підлітка є виникнення і розвиток у нього самосвідомості - уявлення про те, що він вже не дитина, тобто почуття дорослості, а також внутрішньої переорієнтацією підлітка з правил і обмежень, пов'язаних з мораллю слухняності, на норми поведінки дорослих. Другий етап підліткового розвитку (14-15 років, 8-9 класи) характеризується рядомнаступних психолого-фізіологічних змін:

-стрибкоподібним характером розвитку, появою у підлітка значних суб'єктивних труднощів і переживань;

- прагненням підлітка до спілкування та спільної діяльності з однолітками;

- особливою чутливістю до морально-етичного «кодексу дружби», в якому задані найважливіші норми соціальної поведінки дорослого світу; - загостреною сприйнятливістю до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх відносинах;

- складними поведінковими проявами, спричиненими протиріччям між

потребою у визнанні їх дорослими з боку оточуючих і власної невпевненістю в цьому;

- зростанням інформаційних перевантажень, обсягів і способів отримання інформації (ЗМІ, телебачення, Інтернет).

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

 

5клас

1050 годин

6 клас

1155 годин

7 клас

1172,5 години

8 клас

1207,5 годин

9 клас

1260 годин

Загальний обсяг навчального навантаження:

 

 

 

 Таблиця 1

Основна школа

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

Українська література

2

2

2

Англійська мова

3

2+1

2+1

Зарубіжна література

2

2

2

Суспільствознавство

Історія України

1

1

1

Всесвітня історія

-

1

1

Основи правознавства

-

-

-

Етика

1

1

-

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

Образотворче мистецтво

1

1

1

Мистецтво

-

-

-

Математика

Математика

4

4

 

Алгебра

-

-

2

Геометрія

-

-

2

Природознавство

Природознавство

2

-

-

Біологія

-

2

2

Географія

-

2

2

Фізика

-

-

2

Хімія

-

-

1,7

Технології

Трудове навчання

2

2

1

Інформатика

1

1

1

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров,я

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

Разом

 

27

27+1

30+1

Всього

 

27,5

30,5

31

  

Таблиця 2

Основна школа

 

 

Освітні галузі

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

8 (поглиблене вивчення історії України)

Мови і літератури

Українська мова

2

Українська література

2

Англійська мова

2

Зарубіжна література

2

Суспільствознавство

Історія України

1,5+1,5

Всесвітня історія

1

Основи правознавства

1

Мистецтво

Мистецтво

1

Математика

Математика

-

Алгебра

2

Геометрія

2

Природознавство

Природознавство

-

Біологія

2

Географія

2

Фізика

2

Хімія

2

Технології

Трудове навчання

1

Інформатика

2

Здоров'я і фізична культура

Основи здоров'я

1

Фізична культура

3

Разом

 

30,5 + 1,5

Всього

 

31,5

 

                                                                                                 Таблиця 3

Основна школа

Освітні галузі

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

9( поглиблене вивчення фізичної культури)

Мови і література

Українська мова

2

Українська література

2

Англійська мова

2

Зарубіжна література

2

Суспільствознавство

Історія України

1.5

Всесвітня історія

1

Основи правознавства

1

Мистецтво

Мистецтво

1

Математика

Математика

-

Алгебра

2

Геометрія

2

Природознавство

Природознавство

-

Біологія

2

Географія

1.5

Фізика

3

Хімія

2

Технології

Трудове навчання

1

Інформатика

2

Здоров,я і фізична культура

Основи здоров'я

1

Фізична культура

3+3

РАЗОМ

 

32+3

ВСЬОГО

 

35

 

 

 

 

 

 

 Поділ  класів  на  групи  при  вивченні  окремих  предметів  здійснюється  відповідно  до  нормативів,  затверджених  наказами  Міністерства  освіти  і  науки  України  від  20.02.2002   № 128 зі змінами внесеними наказом № 921 від 17.08.2012 та № 401 від 08.04.2016. У  школі  здійснюється  розподіл  класу  за  групами  при  вивченні інформатики в 7 класі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

1.      

Українська мова

2.      

Українська література

3.      

Біологія

4.      

Всесвітня історія

5.      

Географія

6.      

Зарубіжна література

7.      

Інформатика

8.      

Історія України

9.      

Математика

10.            

Мистецтво

11.            

Основи здоров’я

12.            

Природознавство

13.            

Трудове навчання

14.            

Фізика

15.            

Фізична культура

16.            

Хімія

17.            

Іноземні мови  ( англійська)

 

Реалізація освітніх галузей

Навчальні плани  реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.  Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

        

Розподіл  варіативної  складової  навчального  плану  для  школи ІІ ступеня

      Варіативну  складову  навчального  плану  визначено  в  межах  гранично  допустимого  навчального  навантаження  з  урахуванням  інтересів  та  потреб учнів.  Години  варіативної  частини  частково  використані  на  збільшення  обсягу  часу  предметів  інваріантної  складової,  особливо важливих  для  формування  особистості,  реальних  потреб  суспільства,  забезпечення  якісного  виконання  навчальних  програм  та  враховуючи  кадрове,  навчально-методичне  забезпечення  закладу.  Особлива  увага  приділяється  опануванню  учнями  української мови та літератури,  іноземної  мови,  вивчення  якої  починається  з  першого  класу, основ комп’ютерних знань.

       Для всебічного розвитку особистості, збагачення внутрішнього світу учнів, позитивного впливу на їхню свідомість, сприяння розвитку інтелекту, естетичного смаку, а також сприяти розвитку уяви,  фантазії, мислення, творчих здібностей школярів, підвищення загальної освіченості учнів, поглиблення знань з різних предметів, формування в учнів різноманітних пізнавальних інтересів та попередження правопорушень. Вся варіативна складова навчальних планів використана на підсилення предметів інваріантної складової.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Досягнення мети та виконання завдань базової середньої освіти  забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

110

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються  засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, що враховані  при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:організацію навчального середовища, окремі предмети,предмети за вибором,роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Формування компетентностей відбувається через  постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності з практичним спрямуванням, встановлення та реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають  здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Форми  організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття,практичні заняття і заняття практикуми,оглядова конференція (для 8-9 класів), оглядова екскурсія.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

         Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

1. Управління якістю освітньою діяльністю та розвитком школи.

3. Якість складу педагогічного колективу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

4. Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти.

5. Академічна культура. Запобігання та виявлення академічного плагіату.

6. Навчальні ресурси і підтримка учнів. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

7. Інформаційний менеджмент. Наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.

8. Публічна інформація.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти :

·               якість основних умов освітнього процесу;

·              якість реалізації освітнього процесу;

·              якість результатів освітнього процесу.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і

випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів

освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядаються як рекомендація до дії, а не присуд.

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

закладів  загальної середньої освіти  ІІІ ступеня

 

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Типова освітня програма профільної середньої освіти (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 1-3);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 4; пропонований зміст окремих предметів, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для
10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-дитиноцентрованості і природовідповідності;

-узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-наступності і перспективності навчання;

-взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- принцип інтегрування навчальних предметів всередині і поза освітніх

областей;

- принцип диференційованого підходу до навчання;

-логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей;

-принцип взаємозв'язку навчальної та позанавчальної діяльності.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІІ ступеня, що  складені на основі  Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,  затверджених  наказом  Міністерства освіти і науки  України від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».Зокрема,  10-11 класи – таблиця 2.  У 2019/2020 навчальному році 10-11 класи будуть працювати за універсальним профілем.

Таблиця 2

  Навчальний  план для класів

школи  ІІІ ступеня навчання

на  2019/2020  навчальний  рік

 (10-11 класи)

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети

 

 

Українська мова

2+1

2+1

Українська  література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова

2

2

Історія України 

1,5

1,5+1

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

-

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3+1

3+1

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1+1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура1

3

3

Захист Вітчизни

1,5+ 0,5

1,5+1

Вибірково-обов’язкові предмети:

 

 

Інформатика

1

2

Технології

2

1+0,5

Факультатив

«Історія Голокосту»

 

1

 

0

Курс за вибором

 

 

Фінансова грамотність

1

0

Основи підприємницької діяльності

0

1

Разом

32+2,5

30+5

Всього

34,5

35
       

 

1 Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня.

 

        Навчальний план для 10-11 класів школи розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2019року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

 

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня  (10-11 класи)

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407, від 24.11.2017 № 1539)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

1.      

Українська мова

Рівень стандарту

2.      

Астрономія

Рівень стандарту

3.      

Біологія і екологія

Рівень стандарту

4.      

Всесвітня історія

Рівень стандарту

5.      

Географія

Рівень стандарту

6.      

 Громадянська освіта (інтегрований курс)

Рівень стандарту

7.      

Зарубіжна література

Рівень стандарту

8.      

Захист Вітчизни

Рівень стандарту

9.      

Інформатика

Рівень стандарту

10.                      

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

Рівень стандарту

11.                      

Технології

Рівень стандарту

12.                      

Українська література

Рівень стандарту

13.                      

Фізична культура

Рівень стандарту

14.                      

Хімія

Рівень стандарту

15.                      

Англійська мова

 

Рівень стандарту

16.                      

Історія України

Рівень стандарту

 

Реалізація освітніх галузей

            Навчальні плани  реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.  Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

               За рахунок варіативної складової збільшено години на вивчення окремих предметів.

                З метою набуття школярами історичної та інших компетентностей, відповідно до державних вимог до освітньої підготовки учнів ,з метою  створення належних умов для формування навичок здорового способу життя  та безпечної поведінки ,підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання ,розширення загального розвитку учнів  в 10-11 класах  збільшено кількість годин на вивчення окремих предметів ,а саме:

    В 10 класі  з варіативної складової  вивчаються :

-         математика 1 година

-         захист Вітчизни  0,5 години

-         українська мова 1 година.

В 11 класі з варіативної складової вивчаються:

- технології 0,5 годин

- захист Вітчизни 0,5 годин

- географія 1 година

- історія України 1 година

- українська мова 1 година

- математика 1 година

 

                         

Факультативно  вивчаються:

10 клас

 *«Історія Голокосту » . Програма факультативного курсу « Історія Голокосту» ,1 година  на тиждень(автор Щупак І.Я, Київський український інститут вивчення Голокосту «Ткума»,2017р.) -1 година

* Програма курсу за вибором «Фінансова грамотність. 10клас», лист МОН від 20.05.2015року №1117119 – 1година

11 клас

« Основи підприємницької діяльності . 10-11 класи». Лист ІІТЗО  від 27.01.2017

 Предмети  ,   курси   за  вибором     з  варіативної    частини   визначені  у   межах     гранично    допустимого    навантаження   з   урахуванням    інтересів    та   потреб    учнів  та   можливостей    школи.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року  розпочинають здобуття профільної середньої освіти школи.

 Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри. 

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей проводять на  уроці, семінарі, заключній конференції, екскурсії.  З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей  проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Оглядова конференція проводиться для учнів 10-11 класів.  Коригуючу функцію виконують оглядові консультації. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і

випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів

освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядаються як рекомендація до дії, а не присуд.