Визволення Гайсинщини

14 березня – особливий день для гайсинчан, це день, який став підсумком стражденного воєнного періоду другої світової війни, що тавром позначився на Гайсинському краї. В цей день зі сльозами на очах за полеглими у боях рідними людьми були сказані перші слова: «Ми вільні, ми змогли, перемога за нами….»

   14 березня минає 77 роки від Дня визволення нашого краю – Гайсинщини від фашистських окупантів. Гайсин був окупований з 24 липня 1941 року по 14 березня 1944. Це були страшні дні в житті наших гайсинчан. Кількість жителів скоротилася на 16 тис. чоловік. Про страшні дні окупації нам нагадує урочище Белендіївка, де було розстріляно 8 тис. жителів міста.

  Був березень 1944 року, деінде лежав сніг, було бездоріжжя. Саме в цей час війська II українського фронту після визволення Христинівки, Умані підходили до Гайсина. Бійці 232 стрілецької дивізії йшли в напрямку Гайсина. Підрозділи 42-ої дивізії звільнили 12 березня села Тишківку, Чечелівку, Рахнівку, Кущинці. 13 березня — Гнатівку, Тимар, Зятківці, а 14 березня — Бубнівку, Басаличівку, Харпачку, Степашки. Воїни 163-ї дивізії звільнили 12 березня хутір Петровський, Митків, Грузьке, Борсуки, Кіблич, а 13 березня - Ладижинські Хутори. 13 березня визволителі очистили від ворога Гунчу, Кисляк, вийшли на окраїну Гайсина, це був 797 стрілецький полк під керівництвом Данила Бурбелюка, уродженця села Крутогорб, нашого земляка. Затримати наступ фашистам не вдалося, тому було швидко захоплено мости, бої в місті не вщухали всю ніч, палали будинки. Під кінець дня визволителі форсували річку, вийшли до залізниці. Вранці 14 березня місто повністю було звільнене від фашистів. Воїни рухалися на захід, визволяючи села Гайсинського району та Вінницької області, м. Вінниця було визволено 20 березня. Солдати йшли на захід, залишаючи могили полеглих за визволення нашого краю, деякі вулиці носять імена наших визволителів, зокрема Данила Штельмаха (командира 797 стрілецького полку 232 дивізії).

Учні нашої школи вшанували пам'ять загиблих учасників подій покладанням квітів до меморіалу.

Переконані, що пам’ять про безцінний внесок українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні має жити в серцях майбутніх поколінь. Пам’ятаємо та шануємо бойові подвиги і самовідданість наших героїв.