Ласкаво просимо на наш сайт!
Новини
Трагедія Бабиного Яру
80 років тому в Києві сталася одна з найбільших трагічних подій в історії міста і в історії України періоду Другої світової війни. Наприкінці вересня 1941 року німецькі нацисти в урочищі Бабин Яр знищили єврейське населення міста. Відтак Бабин Яр став символом Голокосту і нацистських злочинів загалом. Адже масові страти там тривали і надалі. І нищили не лише євреїв, а й ромів, радянських військовополонених, українських націоналістів.
- Бабин Яр — це не лише трагедія єврейського народу.
За даними Віталія Нахмановича, історика, музейного співробітника та відповідального секретаря Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, у 1941–1943 роках за час німецької окупації розстріляли 90–100 тисяч людей, з них приблизно 65–70 тисяч — євреї.
Найпершими жертвами стали 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, а згодом до них додалися і кількасот представників народностей рома та сінті, 621 український націоналіст, православні священники, військовополонені, радянські активісти-підпільники, «саботажники», «заручники».
Зараз почали говорити і про приховані поховання жертв Голодомору-геноциду українського народу 1932–1933 років на території Бабиного Яру.
- Бабин Яр — це не лише про події 29–30 вересня 1941 року. Хоча й сам факт вбивства 33 771 людини всього-на-всього за два дні шокує — як це взагалі стало можливим?
- Бабин Яр — це не лише явище в Києві. Подібні розстріли населення відбувалися по всій Україні — Дробицький Яр у Харкові, урочище Сосонки в Рівному, урочище Піски під Львовом.
- Бабин Яр — це не лише про жертви. Це й історії порятунку окремих людей десь поза межами розуміння граней між добром і злом, людяністю і жорстокістю, співчуттям і «моя хата скраю, це мене не стосується».
- Бабин Яр — це не лише про те, чому важливо пам’ятати. Саме намагання приховати сліди злочину і зробити типовий парк культури і відпочинку призвели до Куренівської трагедії 1961 року, і лише перші стихійні мітинги 1966 року за активної участі дисидентів (Івана Дзюби, Віктора Некрасова) гостро поставили питання щодо облаштування хоч якогось пам’ятного місця.
Щодо сучасності — існування багатьох груп пам’ятників на території Бабиного Яру (наразі їх не менш ніж 25), паралельних проєктів меморіалізації спільного історичного простору, окремих пам’ятних церемоній та заходів породжує багато суперечностей та часом нівелює сам процес вшанування жертв. «Над Бабьим Яром памятников нет…» — слова з поезії Євгенія Євтушенка 1961 року звучать актуально й досі.
29.09.2021 | Aдмін
